ІСТОРІЇ УСПІХІВ НАШИХ ПАЦІЄНТІВ

"Любов та віра батьків, професійність реабілітаційної команди  - зробили неможливе."

"Завдяки спільній роботі лікарів, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, психолога, логопеда вже через місяць реабілітації Діна почала їсти, ковтати, дихати самостійно! Змогла стояти з підтримкою палички, сидіти, говорити пошепки. Вона почала ходити!"

"Ми націлені на те, аби навіть у таких важких станах пацієнти використовували кожну можливість для відновлення і не втрачали дорогоцінний час. Він у реабілітаціі - надважливий."

"Чудо, що він взагалі вижив", казали лікарі."

"Важливу роль у процесі реабілітації відіграли батьки. Мама стала важливою ланкою у ланцюгу, який поєднав усіх спеціалістів, причетних до відновлення доньки і чітко виконувала всі рекомендації та безкомпромісно вірила у порятунок Дарини"

"Він веселить усіх своїми жартами і позитивним настроєм, мріє повернутись додому, побачити друзів, покататись на мотоциклі і піти до церкви, де прислуговував ще змалку."

"Для нас нема кращої нагороди, аніж та, коли пацієнт, який приїхав до нас лежачим і несвідомим, покидає «Модричі» самостійним, з посмішкою і власною ходою!"

"Оптимізм, сила характеру та націленість на результат, а також довіра і тісна співпраця з командою лікарів та реабілітологів стали запорукою успішного етапу реабілітації цього пацієнта"

"Чи я буду ходити самостійно це велике питання, але бути самостійним навіть на візочку - це для мене вже велике досягнення" - Артем Гапич.

"Одна з важливих місій «Модричі» - освітня. Ми намагаємось змінювати погляд на реабілітацію, на особисту роль у цьому пацієнта, знайомимо з найновішими світовими практиками, які існують"

"Єдина загальна порада батькам - не жалійте дитину. Не ставтесь до неї, як до хворої, дайте їй шанс розвиватися. Бо коли ми все виконуємо замість дитини, ми просто забираємо у неї майбутнє"

"«Модричі» - це як МакДональдз. Все чітко, вчасно, нічого зайвого, згуртований та професійний колектив і єдина проблема - немає зовсім вільного часу."

"Я звик самостійно дбати про себе, про сім’ю та господарку, а залежність від сторонньої допомоги була для мене справжнім випробуванням. Я вдячний реабілітаційному центру "Модричі", що змогли повернути мене до нормального життя, де я можу самостійно дбати про себе"

"В результаті ДТП потрапив у кому та залежність від апарату штучного дихання, але дав собі слово, що вийду із центру "Модричі" на своїх ногах."

"Ми дуже задоволені реабілітацією в "Модричах". В нас дуже хороші результати, загальний стан сильно покращився. Мій син залишив візитки центру "Модричі" багатьом лікарям в Одесі щоб вони рекомендували пацієнтам реабілітацію тут."

Після виходу з коми мені довелося відновлювати функціональність кінцівок та організму загалом. Коли я потрапив у "Модричі" - у мене дуже погано функціонували ноги та практично не функціонували руки. Після більш, ніж місяця реабілітації я відновив функціонування рук практично на 100%. Також покращився загальний стан. На початку відновного лікування я міг пройти 2 підходи по 2 хв на біговій доріжці. А зараз з легкістю проходжу 2-3 підходи по 8-10 хв.

В результаті стрибка в ріку отримав травму 4-го шийного хребця. Після травми не міг рухати жодною кінцівкою. В "Модричах" мене навчили сидіти, пити, їсти. На третій день реабілітації мене поставили на ноги і сказали: "Давай, йди". В тебе вже стільки всього рухається, а ти не ходиш досі". І в мене получилося пройти кілька кроків. Після 38 днів реабілітації я став самостійним та можу ходити, планую ще трохи "розходитись" вдома та через 1,5 місяця піду до школи. Мінусів тут немає, сюди варто їхати, я вважаю!

"Багато психологічних бар'єрів було подолано, у Модричах я зробив свій перший крок. Особливо дуже ефективним було використання басейну. І саме завдяки колективу центру Модричі я сьогодні можу довше ходити, бути активним, мати більшу витривалість. "

Валентині 67 років і вона працюючий лікар Центру екстреної медицини і швидкої допомоги.Ішемічний інсульт призвів до паралічу ноги та двох рук, але завдяки своїм дітям, вона потрапила у наш центр відразу після реанімації. Тож реабілітація була ранньою і у цьому випадку час не був втрачений.Вона почала ходити вже в кінці першого тиждня реабілітації.